Логопедичний сайт Логопедична школа Альони Король

Розвиток мовлення

Розвиток мовлення дітей другого року життя

Другий рік в мовленнєвому розвитку дітей поділяється на два періоди (від 1 р. до 1 р. на 8 міс., від 1 р. на 8 міс. до 2 років).

Особливості розвитку мовлення дітей другого року життя

У кожному з них виявляються різкі відмінності в особливостях розвитку мовлення дітей. Так, кількісний запас словника дітей до 1 р. 8 міс. досягає 30-40 слів (у деяких дітей - 80-100 слів), до 2 років збільшується до 200-300 слів. Здатність до наслідування в першому півріччі проявляється лише по відношенню до звукосполучень і окремих слів, а в другому - діти по наслідуванню можуть відтворювати цілі речення, граматично оформлені, осмислені фрази. Розвиток мовлення як засобу спілкування у першому півріччі тільки намічається, а в другому півріччі при сприятливих умовах розвитку та виховання мовленнєвий спосіб спілкування з дорослими стає провідним.

Завдання розвитку мовлення є однаковими для всього 2-го року життя. Протягом 2-го року у дітей необхідно розвивати розуміння мовлення, здатність до наслідування, накопичувати словник, розвивати мовлення як засіб спілкування з оточуючими. Конкретний зміст мовленнєвих завдань залежно від вікових особливостей у кожному півріччі різний.

У першому півріччі найважливішим завданням є розвиток розуміння мовлення дорослого. Дітей вчать розуміти слова, що позначають людей, предмети (одяг, меблі, посуд тощо), найпростіші дії. Рекомендується вчити дітей розуміти не тільки окремі слова, але і фрази. З допомогою фраз дорослий розкриває зміст сюжетів, дає доручення, вчить дітей розуміти зміст доручень і виконувати їх.

У становленні активного мовлення велику роль відіграє розвиток здатності до наслідування. У першому півріччі необхідно формувати вміння наслідувати звукосполучення і слова. Разом з тим засвоєні слова діти повинні відтворювати не тільки після того, як почують їх у мовленні дорослого, але і з власної ініціативи.

У другому півріччі основним завданням є розвиток у дітей активного мовлення. Залишається також важливим завдання розвитку розуміння мовлення дорослого. Воно реалізується за рахунок розширення орієнтування дитини в навколишній дійсності. Дітей необхідно вчити розуміти назви малознайомих чи незнайомих предметів, явищ, подій, дій, що відбуваються не тільки безпосередньо у близькому, але і в більш далекому для них оточенні (в саду, на подвір'ї, на вулиці), а також розуміти назви ознак предметів, різні слова, необхідні для засвоєння правил поведінки, короткі оповідання, вірші, потішки, виконувати доручення.

У другому півріччі відбуваються якісні зміни у розвитку здатності до наслідування. Необхідно використовувати цю особливість розвитку дітей з тим, щоб проводити навчання з метою розвитку наслідування не тільки окремих слів, але і фраз.

Також у цьому періоді відзначається значне розширення активного словникового запасу. Діти починають вживати всі ті слова, які в першому півріччі вони вчилися розуміти. Важливим є навчання дітей складання речень з трьох і більше слів.

Батькам необхідно:

  • розвивати мовлення у дітей як основний засіб спілкування з оточуючими;
  • звертатися з різних приводів до дорослих і дітей;
  • формувати вміння ставити запитання;
  • формувати вміння передавати раніше отримані враження (побачене, почуте) кількома словами і простими фразами.

Другий рік життя є найважливішим етапом в розвитку мовлення дитини. У зв'язку з цим в системі всього розвиваючого процесу розвитку мовлення має бути приділено особливу увагу.

Для розвитку мовлення слід використовувати всі види діяльності дітей:

  • режимні моменти;
  • самостійну гру;
  • включати спеціальні логопедичні заняття з розвитку мовлення.

Розвиток мовлення під час режимних моментів

Під час режимних моментів діти виконують багато різних дій. Їх вчать їсти, вмиватися, одягатися, дотримуватися визначених правил поведінки.

Розвиток мовлення у процесі самостійної гри

У процесі самостійної гри також відбувається оволодіння дітьми різноманітними ігровими діями з іграшками. Спочатку дорослі навчають дітей цим діям, потім діти самі починають відтворювати їх у грі. У цих видах діяльності спеціальне завдання розвитку мовлення, як правило, не ставиться. Однак сам процес навчання способам дій в значній мірі сприяє розвитку мовлення, так як він здійснюється дорослими через мовлення. У результаті навчання розвивається здатність наслідування не тільки дій, але й слів, і створюються умови для висловлювань з ініціативи дитини.

Розвиток мовлення під час логопедичних ігор-занять

Методи розвитку мовлення залишаються тими ж, що і під час ігор-занять, тільки вони застосовуються в інших умовах. Наприклад, дорослий спостерігає за спорудженням будинку. Вибравши зручний момент, він питає дитину, що вона побудувала. Дитина відповідає: «Будинок». Дорослий задає друге питання: «Хто в будиночку буде жити?» Дитина перераховує: «Півник, зайчик, ведмедик». Важливим є поєднання методів розвитку мовлення з методами навчання дітей способам дій з предметами. Читайте також: Про важливість предметного світу в житті дитини.

Найбільші можливості для розвитку розуміння, а головним чином, для розвитку активного мовлення створюються в періоди, вільні від годування, одягання і вкладання спати. В ці відрізки часу з дітьми проводяться різні види спеціальних логопедичних занять.

Знайомство з тваринами та рухомим транспортом

Велике значення в розвитку мовлення дитини має знайомство з тваринами, з рухомим транспортом. Зазначені об'єкти знаходяться в постійній зміні, а це викликає і підтримує у дітей мимовільну увагу. У подібних випадках дорослий констатує всі зміни («Дивись, Тарасику, собачка біжить. Ось вона зупинилася і шукає щось. Знайшла кістку і їсть. Втекла собачка»). Спостереження за тваринами або транспортом залишають глибокий слід у пам'яті дитини. Через деякий час можна оживити отримані раніше враження і викликати дитину на розмову. До повторних спостережень дітей треба спеціально заздалегідь готувати («Зараз підемо гуляти і подивимося, які машини їздять по вулиці» тощо). Мовлення дорослого в процесі спостереження може виконувати різні завдання: короткий опис особливостей об'єкта, що спостерігається, дій, які він виконує, і т. д.

Використання картинок

Ефективним засобом розвитку мовлення є картинки. Спочатку дітей привчають до того, що на картинці не сам предмет, а його зображення. З картинкою не грають, її розглядають. На цьому етапі дітям переважно показують картинки із зображеннями окремих предметів. Потім доцільно демонструвати предмет в дії («Собачка біжить», «Кішка сидить») і, нарешті, нескладні сюжети з життя дітей з участю тварин («Дівчинка сидить на стільці, біля її ніг лежить собачка»).

Оволодіння різними способами дій з предметами

На 2-му році життя велике значення має оволодіння дитиною різними способами дій з предметами. Основними предметами, з якими взаємодіють діти, є іграшки. На перших заняттях використовується яка-небудь одна іграшка (кішка, собака) і докладно розглядаються її особливості. Після знайомства з нею на наступних заняттях показуються дії, характерні для цієї тварини: спочатку - одна-дві, потім - три-чотири.

Велике враження на дітей справляє показ двох іграшок, в ході якого визначається їх схожість або відмінність. Крім того, проводяться найрізноманітніші заняття: «чудесний мішечок», пошук, перебігання з метою розглядання та розповіді про іграшку, вибір однієї іграшки серед кількох, порівняння іграшки з її зображенням на картинці. Заняття з використанням іграшок важливо проводити таким чином, щоб діти мали можливість не просто розглядати, тримати іграшку, але й взаємодіяти з нею. Оволодінню діями передує засвоєння слів. Діям з іграшками дітей треба навчати. Систематичне навчання розвиває здатність до наслідування. По мірі оволодіння діями дитина стає балакучою. Цінним є те, що в результаті накопичення дій з іграшками збагачується самостійна гра дитини.

Використання творів народної творчості

Для розвитку мовлення необхідно широко застосовувати художнє слово, особливо твори народної творчості - вірші, казки, жарти, примовки, потішки, в яких яскраво прослідковується ритм, рима, супровід діями (загальні рухи, рухи ногами, руками, пальчиками). Спочатку вони даються з опорою на наочність (дорослий сам показує рухи, дії або залучає для цього іграшки). Згодом дитину слід навчити слухати подібне мовлення дорослого та активно реагувати на нього.

Спонукання, спрямовані на виконання різноманітних дій

У розвитку розуміння мовлення велике місце повинні займати спонукання, спрямовані на виконання дітьми різноманітних дій: «дай», «покажи», «принеси», «поклади», «піди», «візьми», «знайди». За допомогою цього логопедичного методу формується орієнтування в навколишньому світі, розуміння назв предметів і дій, але недостатньо активізується власне мовлення дитини. Тому після того, як дитина виконала конкретне доручення, необхідно, особливо у другому півріччі 2-го року, питати: «Що ти мені приніс? Куди поклав? Куди ходив? Де взяв? Де знайшов?» Навчання назвами дій відбувається також у процесі показу дітям способів дій з іграшками. Після показу і під час виконання дій дитину слід щоразу питати: «Що ти робиш?»

Логопедичний прийом запитань

Істотним логопедичним прийомом розвитку мовлення є прийом запитань. На 2-му році життя (особливо в другому півріччі) дітям можна і потрібно ставити найрізноманітніші запитання. При цьому слід мати на увазі, що не на всі з них діти дають відповіді. Відповіді можуть бути отримані не відразу, а через деякий час. Питання «де?» (предмет, іграшка) дитині починають задавати ще на 1-му році життя. Спочатку це робиться з метою залучення уваги дитини до предмету. Після питання показується і називається предмет. Від дитини потрібно, щоб вона проявила активність у відповідь на це питання. В першу чергу дитина розуміє це питання у значенні назви предмета (незалежно від його розташування), потім вказує його місцезнаходження.

Дуже рано дітям задають питання: «Хто це? Що це?», але вони можуть відповісти здебільшого в другому півріччі, а іноді тільки в кінці 2-го року. Після цих питань також доцільно вимовляти слова, що позначають предмети або дії. До того періоду, коли діти навчаться відповідати на запитання словами, вони використовують різні допоміжні засоби, супутні мовленнєвого спілкування: жести, міміку, рухи, дії, окремі звуки і звукосполучення. Педагогічна цінність питань полягає в тому, що вони активізують розумову діяльність дітей.

Логопедичні прийоми, які спонукають вимовляти певні слова

Для розвитку активного мовлення важливими є логопедичні прийоми, які спонукають дитину вимовляти певні слова. Навчаючи дитину вимовляти слова, насамперед дорослий дає зразок: «Це лялька, це собачка, а ось ведмедик тримає м'яч». Потім спонукає дитину самостійно вживати ці слова окремо або в поєднанні з іншими, щоб одне і те ж слово виступало в різних смислових контекстах: «Ляльку звуть Катя. Катя хороша. Катя пішла гуляти. Треба погодувати Катю, потім укласти спати». Для активізації засвоюваних слів, окремих фраз застосовуються словесні прийоми: «Скажи те. Повтори те-то. Поклич того-то. Попроси те-то». У роботі з дітьми раннього віку важливо на одному і тому ж занятті або в якій-небудь конкретній ситуації спілкування використовувати різні прийоми розвитку мовлення. Наприклад, попросити знайти іграшку («Тарасику, де ж у тебе собачка?»). Після того як він знайде собачку, запитують: «Як вона гавкає? Де спить? А ще у тебе є собачка?» Після цього слід кілька разів (3-4) попросити дитину повторити слово: «Тарасику, скажи: «собачка» (вимовляти 3-4 рази).

Читайте також: Чи потрібна дитині в ранньому віці консультація логопеда?

Теги: Розвиток мовлення, Вчимось говорити (0-3)

Знайти логопеда

Знайти

Публікація на сайті

Бажаєте додати матеріал на сайт?

Публікація

Розсилка

Бажаєте бути в курсі всіх новин?

Написати нам